Стоп насильству: розпізнай, поки не стало пізно!

Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX НАБРАННЯ ЧИННОСТІ – 19.12.2024р.

Ми маємо визначення домашнє насильство-умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого. Це не лише удари. Це будь-які дії чи бездіяльність, які принижують, лякають, контролюють, позбавляють безпеки й підтримки. Фізичне, психологічне, сексуальне чи економічне насильство − усе це про одне: порушення прав і гідності людини. І коли це стається в сім’ї, там, де дитина має відчувати любов і захист, — рани залишаються на все життя.

Дитина −свідок = дитина – жертва

Згідно Закону Якщо домашнє насильство вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи (дитини), така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди. Дитина, яка бачить, як кривдять її маму, тата, брата чи сестру – страждає не менше. Страх, провина, тривога, безсоння, замкненість, агресія, порушення розвитку −це наслідки, які не проходять самі. Діти не «звикають» до насильства. Вони ламаються, або навпаки – копіюють побачене у дорослому житті. І це наша спільна відповідальність − цього не допустити.

Форми насильства, про які часто мовчать:

• Фізичне: побої, штовхання, тримання в ізоляції, відмова надати допомогу.
• Психологічне: приниження, образи, погрози, заборони, контроль, залякування.
• Сексуальне: будь-які дії сексуального характеру щодо дитини або в її присутності.
• Економічне: позбавлення житла, їжі, одягу, грошей, умов для навчання чи лікування.
• Кожна з цих форм може зруйнувати дитину зсередини.
• Наслідки, які болять роками.

Прямими наслідками для жертв насильства (жінок та дітей) можуть бути: фізичні травми та ушкодження; інфекції, що передаються статевим шляхом; гострі психічні порушення (страх, тривога, гнів), які можуть проявлятися у прагненні кудись тікати, сховатися або глибокій загальмованості, зовнішній байдужності.

Віддаленими наслідками домашнього насильства є серйозні порушення фізичного, психічного та цілий ряд наслідків для репродуктивного здоров’я, а саме: головний біль; погіршення зору; інвалідність; розлади харчування та сну; депресія та високій рівень тривожності; фобії та панічні розлади; відчуття сорому та провини; низька самооцінка; різноманітні психосоматичні захворювання (хронічні захворювання легень, хвороби печінки, ішемічна хвороба серця, ожиріння тощо); вживання алкоголю та інших психоактивних речовин; небезпечна сексуальна поведінка; проблеми репродуктивного здоров’я (сексуальна дисфункція, гінекологічні захворювання, інфекції, що передаються статевим шляхом, в т.ч. ВІЛ/СНІД, безпліддя, ускладнення в період вагітності/викидень, небажана вагітність тощо); передчасна смерть внаслідок: самогубства, СНІДу, вживання алкоголю та інших психоактивних речовин тощо.

Діти, які ростуть у середовищі насильства, частіше опиняються у небезпеці, мають труднощі в навчанні, страждають від психічних розладів, можуть тікати з дому, вживати алкоголь чи наркотики. Їхнє серце вчиться не радіти, а виживати.

Для того щоб випадків домашнього насильства ставало менше, а також зменшилась кількість смертей (за статистикою в Україні кожна третя жінка страждає від домашнього насильства, за рік помирає близько 600 жінок) потрібно взяти відповідальність на себе і не мовчати. Це страшно, коли ти постійно під тиском, але потрібно зробити крок у спокійне, щасливе майбутнє: своє і дитини

Що робити, якщо насильство відбувається поруч?

• Не мовчати.
• Не терпіти.
• Не відвертатися.
• Не думати, що «це не моя справа».

Національна гаряча лінія «Ла Страда – Україна»: 0 800 500 335 або 116 123

Instagram: lastradaukraine

Telegram: NHL116123

Урядова гаряча лінія — 15-47 (цілодобово) Дитяча гаряча лінія — 0 800 500 225 або 116 111

Безоплатна правова допомога — 0 800 213 103

Також допомогу надають поліція (102), служби у справах дітей, центри соціальних служб, кризові центри та тимчасові притулки.

 

Пам’ятаймо:

✨ Ви і Ваша дитина має право на безпеку.

✨ Ви і Ваша дитина має право на голос.

✨ Ви і Ваша дитина мають право жити без страху — щодня, щомиті.

Захищаючи дитинство — ми захищаємо майбутнє.